Аніме Ліз і синій птах (Liz to Aoi Tori) — це аніме-фільм, який не розповідає історію, а радше передає відтінок почуттів. Він поринає у тонкий світ стосунків двох дівчат-оркестранток, Мізоре та Нозомі, їхню німу розмову поглядами та невимовлене напруження. Через меланхолійну казку про дівчину Ліз фільм алегорією розкриває всю складність дружби, заздрощів та того, як болісно іноді — відпускати. Ця робота студії Kyoto Animation — це справжня візуальна симфонія, де кожен кадр дихає поезією, а музика стає мовою душі. Ідеальний вибір для тих, хто цінує в кіно не динаміку, а глибокий емоційний резонанс.
- Тип: Фільм
- Тривалість: 1 год. 30 хв.
- Аніме: 2018 рік
- Жанр: Драма.
- Теми: Музика, Виконавче мистецтво, Школа.
- Рейтинг: PG-13
Опис
Мізоре і Нозомі — найкращі подруги в старшій школі, і обидві грають в оркестрі. Мізоре, тиха дівчина, грає на гобої, а її подруга Нозомі — життєрадісна флейтистка. Одного разу їхній оркестр починає репетирувати музику за казкою «Ліз і синій птах», де партії флейти й гобоя символізують двох героїнь, яким у кінці доводиться розлучитися. Ця історія раптом знаходить відгук у їхніх власних життях. Дівчатка усвідомлюють, що їхній безтурботний шкільний час добігає кінця, і після випуску їхні шляхи можуть розійтися. Ця думка настільки гнітить Мізоре, що вона починає погано грати, бо її паралізує страх втратити ту, хто для неї найважливіша.
Головні герої
Головні герої аніме Ліз і синій птах (Liz to Aoi Tori).
Мізоре Йоройзука (Mizore Yoroizuka)

Мовчазна дівчина, яка грає на гобої в оркестрі. Її світ практично повністю обертається навколо її єдиної подруги Юко. Їхня дружба, що почалася ще в середній школі, нагадує союз місяця і сонця: Юко — яскрава і соціальна, тоді як Мізоре спостерігає зі сторони. За її тихою і крихкою зовнішністю ховається глибока емоційна інтелігентність. Вона все відчуває надзвичайно гостро, і саме через музику її душа говорить найголосніше.
Нозомі Касакі (Nozomi Kasaki)

Флейтистка, яка повернулася до музики після того, як кинула оркестр у середній школі. За її звичною легкою посмішкою ховається глибока провина перед колишніми друзями, особливо перед Нацкі. Її історія — це не лише спроба знайти прощення, але й важкий шлях повернення до самої себе. Вона намагається відбудувати довіру, яку колись було втрачено, і знову знайти свою радість у музиці, яку так раптово покинула.
Читайте також: