Токсикодермія – це ціла низка захворювань шкіри, викликаних реакцією на різноманітні алергени, хімічні речовини, медикаменти тощо. Вона може проявлятися висипами, почервонінням, свербінням та іншими дерматологічними симптомами. У дітей це захворювання може мати важчий перебіг, ніж у дорослих, через незрілість імунної системи. Детальніше про токсикодермію та її особливості у дітей читайте на сторінці https://profderm.net.ua/ua/toksykodermiyi-u-ditey/.
Класифікація токсикодермії
За механізмом розвитку токсикодермію поділяють на такі види:
- алергічна – розвивається як реакція гіперчутливості на медикаменти, харчові продукти або хімічні речовини;
- токсична – викликана отруйними речовинами (метали, побутова хімія, токсини мікроорганізмів);
- інфекційно-алергічна – виникає через інфекційні агенти (віруси, бактерії) у поєднанні з алергічною реакцією.
За характером висипу виділяють наступні форми токсикодермії:
- Еритематозна. Почервоніння шкіри (еритема), що супроводжується свербінням і набряком. Часто локалізується на обличчі, шиї, кінцівках.
- Папульозна. Висип має вигляд вузликів (папул), які можуть зливатися у великі елементи. Може супроводжуватися лущенням шкіри.
- Везикуло-бульозна. Формуються пухирці (везикули) та великі пухирі (булли), які можуть розриватися та утворювати ерозії. Через ризик інфікування вважається найбільш небезпечною формою токсикодермії у дітей.
- Уртикарна (кропив’янкоподібна). Схожа на кропив’янку, має вигляд великих сверблячих пухирів, які можуть зникати та з’являтися в інших місцях. Часто супроводжується ангіоневротичним набряком.
- Петехіальна (геморагічна). Викинають висипання у вигляді дрібних крововиливів (петехій). Часто супроводжується порушенням згортання крові.
- Фіксована. З’являється на одному й тому ж місці після повторного контакту з алергеном або іншим подразником. Часто проявляється у вигляді плями або пухиря, що темніє після загоєння.
За тривалістю клінічного перебігу токсикодермія поділяється на такі форми:
- гостра – симптоми виникають миттєво та швидко зникають;
- хронічна – симптоми повторюються або зберігаються протягом тривалого часу.
Причини розвитку токсикодермії
Токсикодермія розвивається внаслідок потрапляння в організм алергенів або токсичних речовин, які викликають гіперчутливість і запальну реакцію, шо проявляється на шкірі та слизових оболонках. Найпоширеніші причини та провокуючі фактори:
- Лікарські засоби – це одна з найпоширеніших причин токсикодермії у дітей. Вона може виникати після першого прийому або при повторному контакті з препаратом. Найбільш небезпечними можуть бути антибіотики, деякі вітаміни, вакцини та сироватки, нестероїдні протизапальні засоби, протисудомні препарати.
- Продукти харчування. Найчастіше токсико-алергічні реакції викликають горіхи, мед, цитруси, морепродукти, какао, консерванти, барвники, підсилювачі смаку.
- Хімічні речовини. Токсикодермія може розвинутися при контакті або вдиханні хімічних сполук. Наприклад, фарби, розчинників, лаків, побутової хімії, косметики, металів.
- Інфекційні агенти (стафілококи, стрептококи, герпевірус, грибкові інфекції).
- Укуси комах. Отрута бджіл, ос, павуків може викликати токсико-алергічну реакцію. У деяких випадках можливий анафілактичний шок.
- Внутрішні захворювання (порушення роботи печінки та нирок, глистяні інвазії, аутоімунні хвороби).
Симптоми токсикодермії у дітей
Клінічні прояви токсикодермії у дітей можуть варіюватися в залежності від причини, типу шкірної реакції та індивідуальної чутливості організму. Вони поділяються на шкірні та загальні. До шкірних симптомів можна віднести:
- висипання – можуть бути плямистими, вузликовими, пухирчастими, геморагічними (крововиливи), нагадувати кропив’янку;
- свербіж і печіння – частий симптом, який може бути дуже вираженим;
- почервоніння – може бути локалізованим або поширеним по всьому тілу;
- пухирі та ерозії – у важких випадках утворюються бульбашки, які лопаються, залишаючи ерозивні поверхні;
- лущення шкіри – після зникнення висипу може спостерігатися лущення;
- ураження слизових оболонок (стоматит, кон’юнктивіт, геніальні ураження).
До загальних симптомів токсикодермії відносяться:
- підвищена температура тіла – може досягати 38-39°C;
- загальна слабкість, млявість, втома;
- головний біль;
- нудота, блювання, біль у животі (при алергії на харчові продукти або ліки);
- набряки – можуть спостерігатися на обличчі, губах, повіках, кінцівках (ризик розвитку набряку Квінке).
Важкі форми токсикодермії здатні супроводжуватися такими симптомами:
- Синдром Лайєлла. Для нього характерне відшарування великих ділянок шкіри (як при опіках), лихоманка, сильна інтоксикація. Присутній високий ризик інфікування та зневоднення.
- Синдром Стівенса-Джонсона. Уражається не тільки шкіра, але й слизові оболонки рота, очей, статевих органів. Хвороба супроводжується лихоманкою, болем у суглобах, утрудненим ковтанням. Існує ризик розвитку серйозних ускладнень (ураження легень, печінки, нирок).
Діагностика та лікування
Токсикодермія потребує своєчасної діагностики та правильного лікування, оскільки може призвести до серйозних ускладнень, особливо у разі важкого перебігу. Діагноз встановлюється лікарем-алергологом, дерматологом або педіатром на основі наступних даних:
- Візуальний огляд дитини та збір анамнезу.
- Лабораторні дослідження (алергопроби, загальний та біохімічний аналіз крові).
- Інструментальні дослідження. Для детального вивчення елементів висипу виконується дерматоскопія. Для виключення інших дерматологічних захворювань у складних випадках може бути потрібна біопсія.
Лікування токсикодермії повинно починатися з усунення причин її розвитку. Для цього відміняється підозрілий продукт або лікарський засіб. Якщо токсикодермія виникла через контакт з хімічними речовинами, потрібне ретельне промивання шкіри та припинення їх впливу.
Далі дитині призначається медикаментозна терапія, що включає прийом таких препаратів:
- антигістамінні;
- кортикостероїди (зазвичай місцеві засоби у вигляді мазей, кремів, таблетки та ін’єкції призначаються у разі розвитку важкої форми хвороби);
- ентеросорбенти;
- місцеві препарати (охолоджуючі компреси, антисептичні розчини, протизапальні мазі).
У разі появи ускладнень потрібна госпіталізація хворого. Для профілактики розвитку вторинної інфекції призначається антибактеріальна терапія, внутрішньовенне введення кортикостероїдів та антигістамінних засобів.
У випадках харчової алергії може знадобитися виключення певних продуктів з раціону. Важливо спостерігати за розвитком симптомів і вчасно звертатися до лікаря у разі погіршення стану пацієнта.
Лікування токсикодермії має проводитися під наглядом лікаря. Отримати допомогу кваліфікованого фахівця при появі ознак шкірних патологій можна в клініці професора Калюжної https://profderm.net.ua/ua/kontakty/. Завдяки індивідуальному підходу та використанню сучасних протоколів лікування вдається досягти позитивної динаміки при станах різного ступеня тяжкості.
