Сіамська кішка: краса, інтелект та таємниця її походження -

Сіамські кішки завжди були улюбленцями королівського класу. У минулому ці коти вважалися священними й жили лише в храмах та палацах королівських сімей в стародавньому Сіамі.

Назва породи	Сіамська кішка
Країна походження	Тайланд
Час зародження породи	XIV століття
Тип	Сіамо-орієнтальна група
Вага	3 – 5 кг
Зріст	Висота в загривку 23 – 25 см, довжина тіла 55 – 60 см
Тривалість життя	15 – 25 років

Історія походження

Раніше вважалося, що сіамські кішки були провідниками душ своїх власників, і їх вважали настільки цінними, що за крадіжку чи спробу вивезти за кордон можна було поплатитися життям! Проте лише у 70-х роках XIX століття британський консул Оуен Гуд зміг привезти до Англії кілька таких котів, яких особисто подарував король Сіама на знак своєї милості та прихильності. Поступово сіамські коти стали однією з відомих і найцінніших порід у Європі. Королева особливо полюбляла цих красенів і ніколи не пропускала жодної виставки, присвяченої кішкам. Навіть американський президент Ратефорд Хейс, на прохання своєї дружини, придбав собі цього екзотичного мурлика.

На сьогодні порода поширена у всьому світі. Існує безліч розплідників, де можна придбати собі граціозного сіамця.

Опис породи

Однією з найвидатніших особливостей сіамської кішки є її унікальне забарвлення: тулуб має світлі відтінки, від бежевого до вершкового або темно-кремового, тоді як лапи, вуха, хвіст та мордочка мають темно-коричневий або чорний колір. Цікаво, що сіамські кошенята народжуються абсолютно білі, але протягом кількох днів починають темнішати. Кінцеве забарвлення встановлюється приблизно від 6 до 10 місяців. Вовна сіамів є короткою, щільною і блискучою, майже без підшерстка, що робить цю породу ідеальною для алергіків.

Сіамська кішка вражає своєю гнучкістю, стрункістю та грацією. У неї витягнутий скелет, але мускулисті плечі та стегна додають їй елегантності. Трикутні вуха красуються на її невеликій голові, а яскраво-блакитні очі мигдалеподібної форми чудово гармонують із загальним забарвленням тіла. Ці коти мають довгі тонкі лапи й витягнутий хвіст, який звужується трохи до кінця.

Характер

Сіамські кішки дуже активні та життєрадісні тварини. Вони люблять рухливі ігри, поганятися за іграшкою, половити фантик на мотузці. Також сіами відрізняються «балакучістю» і гучним, пронизливим, трохи скрипучим голосом. Жодна подія в будинку не залишиться без їхньої пильної уваги та активної участі. Вони прив’язані до своїх господарів: радісно зустрічають їх після роботи, пестяться і часто влаштовують собі затишне гніздечко в ліжку власника. При цьому вони досить ревниві, тому рідко вживаються з іншими тваринами, за винятком представників своєї породи. З дітьми сіами також добре ладнають, за умови, що дитина ставитиметься до тварини з повагою і не смикатиме її за хвіст або не буде ганяти по квартирі.

Сіамські коти не терплять самотності, тому якщо ви рідко буваєте вдома, розгляньте можливість забезпечення їм компанії іграшок або навіть шукайте їм пару. В іншому випадку, повернувшись додому, можна знайти розірвані штори, пошкоджену оббивку дивана та обірвані шматки паперу по всій квартирі. Багато власників сіамських котів відзначають, що для заспокоєння розіграного улюбленця можуть допомогти відеозаписи з природними пейзажами або відеоролики з граючими кішками.

Догляд

Так як у сіамів коротка вовна, майже без підшерстка, догляд за ними стає простішим завдяки цій особливості. Достатньо регулярно вичісувати вашого улюбленця дерев’яним гребенем або видаляти відмерлу шерсть вологими руками. Треба також ретельно очищати вуха ватним тампоном, щоб уникнути накопичення бруду та сірки, а також слід звернути увагу на стан зубів, оскільки сіамські коти мають підвищену схильність до проблем зі здоров’ям стоматологічного характеру. Консультуйтеся з ветеринаром, щоб вибрати спеціальну пасту для догляду за зубами. Також рекомендується регулярно стригти кігті вашого улюбленця спеціальними ножицями та придбати зручну кігтеточку для нього.

Не варто відпускати сіамських кішок самих на вулицю; краще вигулюйте їх на шлейці в парках, де вони із задоволенням будуть досліджувати кущі та полювати на метеликів у траві.

Якщо ви вирішили годувати вашу сіамську кішку «натуралкою», варто пам’ятати, що не всі продукти з вашого столу підійдуть для неї. Найкраще, якщо 30% раціону складатиме риба, оскільки занадто багато м’яса може призвести до потемніння вовни. Важливо включати до раціону яловичину, м’ясо кролика, курку у відвареному вигляді. Також можна додати вершкове масло, яєчний жовток, трохи вареного рису або вівсяних пластівців. Проте слід уникати ковбаси, макаронів або бобів, оскільки вони можуть спричинити розлад травлення. Важливо також забезпечити вашого улюбленця постійною доступністю до чистої свіжої води.

Навчання та дресування

Сіамські кішки розумні та кмітливі тварини, які легко піддаються навчанню та дресуванню, схоплюючи «уроки» на льоту. Їх можна навчити стрибати по команді до вас на плече чи через обруч, вставати на задні лапи чи приймати незвичайні пози. Головне, ніколи не змушуйте кішку робити щось проти її волі, не кричіть і не лайте її, якщо щось не виходить, і не забувайте за кожен успіх нагороджувати вихованця смачним гостинцем. Будьте терплячі, чекаючи, поки кішка виконає команду – нехай і випадково, не забуваючи промовляти цю команду голосно вголос. Найкраще тренувати кішку перед їдою, коли вона ще голодна, і не затягувати дресування більш ніж на 10-15 хвилин.

Здоров’я та хвороби

Сіамські кішки відрізняються міцним здоров’ям і довголіттям, але все ж таки схильні до деяких генетичних хвороб на кшталт амілоїдозу печінки, яке характеризується порушенням обміну білків в організмі і як наслідок – печінковою недостатністю, кардіоміопатії (розширення серцевого м’яза) та злоякісних залоз пухлин. Також через неправильний догляд сіами можуть страждати від гінгівіту та зубного каменю, а через перегодовування – від ожиріння та проблем із травленням.