Афганська вівчарка або афганський хорт – собака ласкава, терпляча, граціозна і приваблива. При всій своїй елегантності не підходить для проживання у квартирі, але любить комфорт та затишок. Має незалежний характер, спритна, швидка, заслуговує на повагу.
Історія виникнення породи
Афганський хорт вважається однією з древніх порід. Існує припущення, що сучасна порода отримана шляхом схрещування стародавнього афганського хорта з перським. Європейці звернули на неї увагу в Афганістані, хоча й мешкала вона у різних місцях. Звідси й походить назва породи. Початкове призначення афганським хортом – полювання. Собаку використовували для лову гірських козлів, газелей, вовків, навіть леопардів. У Європі собаки цієї породи з’явилися наприкінці 19 століття. У 1950 році на афганську вівчарку (харч) був написаний стандарт.
Тип собаки
Афганський хорт має інстинкт мисливця, тому любить побігати за кішками та мишками. Використовується як гончак. У сучасному світі стала домашнім вихованцем із відвідуванням виставок. Забарвлення досить різноманітне. Колір вовни з усіма відтінками рудого, палевого, чорного, крім коричневих та плямистих кольорів.
Догляд та зміст
Шерсть собаки досить довга, тому потребує щоденного розчісування щіткою з металевими зубами. Купання не рідше одного разу на місяць із шампунем. Пазурі підстригати при необхідності, чистити вуха ватними паличками, очі протирати ватним диском. Не слід забувати й про зуби. Чищення 2 – 3 рази на тиждень допоможе уникнути зубного каменю.
Афганський хорт переважно слід тримати в заміському будинку. Вона любить комфорт та затишні умови утримання на великій площі. Собак, що живуть у квартирі, потрібно вигулювати у таких місцях, де буде простір для бігу та тренувань. Прогулянка бажана без повідця.
Характер
Афганська вівчарка Темпераментна особа. Любить домінувати. Незалежна та волелюбна. Дресування піддається, але варто запастися терпінням. Ніжна та чутлива. Щиро прив’язується до одного господаря чи всієї родини.
До чужих людей ставиться насторожено, може злякатися їх. Так само як і дітей із галасливими іграми, хоча охочіше слухається маленьких представників сім’ї. Має схильність до замкнутості, тому змалку варто привчати її до спілкування. Чудовим варіантом для розвитку підійде другий собака в будинку такої ж породи. Альтернатива – виставки.
Фізичні дані
Афганська вівчарка має досить худорляву статуру, але за густою вовною цього не видно. Середня вага від 20 до 35 кг, при зростанні від 60 до 75 см у загривку. Морда, вуха, лапи мають видовжену форму. Хвіст відносно тонкий, закручений. Очі темні, розкосі.
Здоров’я
Середня тривалість життя становить 12 – 14 років. Собаки відчувають будь-який, навіть незначний біль. При придбанні вихованця слід звернути увагу на генетичні захворювання. Перевірити довідки батьків тварини та наявність щеплень за віком щеняти. Зазвичай афганська вівчарка виростає абсолютно здоровим собакою, але у виняткових випадках може і захворіти. Головне, вчасно помітити недугу та запобігти можливим ускладненням надалі. Має схильність до захворювання очей, що призводить до втрати зору. Також може виникнути заворот кишки чи здуття.
Алергія, розлад щитоподібної залози й рак зустрічаються у собак цієї породи. Щоб уникнути подібних недуг свого вихованця, слід уважніше ставитися до догляду, умов проживання та їжі тварини.
Годування
Харчування має бути збалансованим. Кількість годівель залежить від віку:
- До 4-х місяців – 5-6 разів на добу;
- 4-6 місяців – 4 рази;
- 6-12 місяців – 3 рази;
- з року достатньо 1-2 рази на добу.
- У середньому дорослої особи потрібно 1 кг їжі на добу.
Годування має відбуватися одночасно і для кращого травлення. Обов’язково має бути достатньо білків. Годувати можна сухим якісним кормом, який ще є хорошою профілактикою зубного каменю.
Багато любителів тварин вважають за краще самі готувати для своїх улюбленців. Достатньо знати деякі правила:
- Ніколи не давати собаці трубчасті кістки. Вони можуть поранити горлянку.
- М’ясо слід різати маленькими шматочками й відварювати разом із рисом, висівками, крупами.
- Риба є найкращим продуктом.
- Овочі та фрукти даються у свіжому вигляді.
- З таким раціоном щеня виросте повноцінним здоровим собакою, вартість якого буде виправдана відданістю.
Прізвиська
Собак цієї породи називають, виходячи з якостей хортів (швидкість, спритність, чуття). Деякі приклади прізвиськ: Куля, Вихра, Струна, Фіміна, Кинджал, Грозний, Валдай, Пурга, Відвага, Амур, Гроза, Ракета, Розбій, Сайга, Юла, Туман, Летун. Грім. У будь-якому разі вибір залишається за господарем собаки.
Читайте також: Англійські породи собак – топ 20
